Що таке алостатичний заряд?
Алостатичне навантаження — це кількість метаболічної енергії, необхідна даному фізіологічному механізму для підтримки його рівноваги
Зображення Наташі Коннел в Unsplash
Кількість метаболічної енергії, необхідна даному фізіологічному механізму для підтримки його рівноваги, називається алостатичним зарядом. Цей термін був задуманий МакЮеном і Стелларом у 1993 році. Коли організм витрачає більше енергії, ніж потрібно, щоб змінити подразник, який порушив його рівновагу, у деяких захисних механізмах виникає алостатичне перевантаження, що збільшує ризик захворювання.
Гомеостаз і алостазні процеси
Термін «гомеостаз» вказує на властивість організму залишатися в рівновазі, незалежно від змін і подразників, що відбуваються в зовнішньому середовищі. Гомеостаз забезпечується через певні фізіологічні механізми, які узгоджено відбуваються в організмах. Термін «алостаз», у свою чергу, характеризує механізми та інструменти, які гарантують встановлення та підтримку гомеостазу.
Механізми, що контролюють температуру тіла, рН, об’єм рідин організму, кров’яний тиск, частоту серцевих скорочень і концентрацію елементів у крові, є основними алостатичними інструментами, які використовуються для підтримки балансу організму. Ці інструменти працюють за допомогою негативного зворотного зв’язку, який гарантує протилежну зміну по відношенню до початкової зміни, тобто виробляє реакції, які зменшують початковий стимул. Таким чином, він відповідає за забезпечення належного балансу організму.
- Дізнайтеся більше у статтях "Що таке гомеостаз?" і "Що таке алостаз?"
стресова реакція
Фізіологічна реакція завжди виникає у відповідь на подразник, який порушує гомеостаз. Таким чином, дія на індивіда, психологічна чи фізична, матиме як відповідь відхилення гомеостазу та, як наслідок, алостатичну реакцію на відновлення рівноваги. Стрес є прикладом поширеного стимулу в повсякденному житті людей і відповідає реальній або уявній події, яка загрожує гомеостазу, що вимагає алостатичної реакції організму.
Відповідно до теорії алостатичного заряду (ACT), розробленої МакЮеном і Стелларом, очікування реакції на подразник можуть бути позитивними, негативними або нейтральними. Коли відповіді позитивні і закінчується цикл агресії, повертаючись до гомеостазу, здоров’я людини не загрожує. З іншого боку, коли алостатичний заряд зберігається протягом тривалого періоду або не відбувається адаптивна реакція, яка б завершила цикл агресії, ми маємо алостатичне перевантаження і, як наслідок, шкоди здоров’ю.
Погана адаптація організму в ситуації аллостатичного перевантаження може призвести до пошкодження кількох органів, включаючи мозок. Це ураження може проявлятися по-різному, на тлі втрати тканин (дегенерація), підвищеної чутливості, функціонального перевантаження (гіпертонія) або психологічних розладів (тривога, депресія). Щоденні стреси можуть бути пов’язані з появою або погіршенням симптомів, викликаних цим пошкодженням.
Згідно з книгою «Нейропсихологія розвитку», каскад молекулярних і нейробіологічних ефектів, пов’язаних із вразливими ситуаціями в навколишньому середовищі, такими як занедбання деяких бідних дітей, може бути прикладом алостатичної реакції, яка прискорює алостатичний заряд у організм ще в стадії розвитку. Було показано, що люди з нижчим соціально-економічним статусом повідомляють про більшу схильність до стресових подій і впливу цих подій на їхнє життя, ніж особи з вищою купівельною спроможністю.
Це говорить про те, що у бідних людей може розвинутися висока вразливість до стресу і, як наслідок, до захворювань або труднощів у когнітивному розвитку. Під час огляду літератури було виявлено, що групи з раннім стресом мають порушення таких функцій, як увага, мова та прийняття рішень, а також зміни компонентів мозку.
